Хто такий Влад Горний і чого йому не вистачає у цьому житті?!

Сб, 2009/10/17 - 18:35 — Влад Горный

Цей матеріал було розміщено на двох Інтернет-сайтах: Arbuzinka.at.ua та Lalak.org.ua, на яких найбільше інформаційно "наслідив" Влад Горний.

Можливо, дехто з відвідувачів Інтернет-сайтів вже помітив присутність в українському (а, отже, і в світовому) інформаційному просторі віртуального автора Влада Горного. Якщо не помітили, не біда. Наберіть у віконці пошукового сервісу український, російський чи латинський варіанти цього «Ніку» і, напевне, щось таки отримаєте, бо це «щось» реально існує. Ви запитаєте: «А для чого?!», а я Вам відповім…

Влад Горний – це таке собі природне явище, віртуальний персонаж, ініційований реальним проявом Вищого Розуму на теренах України перед самим початком 3-го тисячоліття. Можливо, це пов’язано з тим, що цей Початок (3-го тисячоліття) може в 2012-2015 роках стати і Кінцем існуючої Цивілізації (я не кажу – Людства, але Цивілізації – то напевне). А можливо, прийшов той Час, коли Людство має «вийти з полону» примітивних уявлень про Творця, Всесвіт, Цивілізацію та саму Людину, - її Творення, Призначення та подальшу Долю.

Для такого доленосного повідомлення і була обрана прекрасна і мирна країна в самому центрі Європи, кілька десятків років Провидіння (чи Божий Промисел) готували той Інтелект, якому б можна було передати і довірити саму Інформацію, а потім додати відповідні засоби для її опрацювання та розповсюдження в світовому інформаційному просторі. Треба сказати, що все так і вийшло, окрім одного: тиха, мирна Україна, завдяки «патріотичним» зусиллям своїх недолугих правителів та їх мудрих і таємних закулісних управителів виявилась «не родючим» підгрунтям для сприйняття Новітнього Світоглядного Знання, а тому шансів на те, що Людство пильно придивиться до згубних поточних цивілізаційних процесів і не допустить самознищення чи зовнішнього катастрофічного впливу, стає все менше і менше. Ось чому доводиться, в силу поставлених Завдань, перейматись державним устроєм власної країни, витворяти всілякі утопічні прожекти, розшукувати (чи ініціювати) ті Сили, які ще могли б спасти Україну, а, разом із нею, і всю Цивілізовану Спільноту.

Можливо, у своїх висновках я дещо перебільшую небезпеку та свою роль в її усуненні, але, як кажуть, краще «перебдеть», ніж потім спробувати вкусити себе за лікоть.
У цій ситуації саме дивне те, що на звичайних громадсько-інформаційних сайтах таке повідомлення навіть не викликає жодної природної реакції, чого, звичайно, не скажеш про сайти релігійної спрямованості, на яких годі шукати порозуміння та підтримку. Все-таки, релігія ще залишається «опіумом для народу» та бізнесом для її адептів. Це вже класика жанру і від неї нікуди не подінешся.

На сайтах Arbuzinka.at.ua та Lalak.org.ua я вже повідомляв про те, що наступному Президентові України доведеться вирішувати і питання, пов’язані з можливим «Кінцем Світу», саме тому цю Людину слід шукати серед претендентів не традиційними методами і технологіями, та й сама Людина має бути не того псевдоелітного кола можновладців «дитячого» минулого України, а ситуація вимагає «дорослого» Лідера, природного домінанта, якому має бути близькою по Духу Новітня Світоглядна Парадигма від Влада Горного (див. книгу «Новітній Заповіт чи Демони Кашпіровського» на сайті Arbuzinka.at.ua). А відкрити для себе такого Лідера українці зможуть тільки спільною роботою за наступним планом (викладається в загальних рисах): 1. хтось має взяти на себе організаційні клопоти; 2. потрібно провести своєчасну і якісну роз’яснювально-агітаційну роботу на рівні таких одиниць адміністративно-територіального поділу країни, як райони (це мінімально задовільний обсяг), краще – на рівні міських кварталів і вулиць, селищ і сіл (в сільських районах); 3. провести в кожній області серію безпартійних зібрань населення (безпартійні з’їзди) від села до столиці (через райони та області, місця проведення не лімітовані) з метою підготовки Програми Дій від Народу для майбутнього Президента; 4. в процесі цієї роботи має виявитись і той Лідер, який зголоситься чесно і сумлінно виконувати цю Програму Дій.

Саме таку Людину варто обрати Лідером Нації – четвертим і, можливо, останнім Президентом України. Деталі, нюанси, недоліки і можливі перешкоди реалізації вищенаведеного плану дій по виявленню Лідера Нації не викладаю, бо вони виникатимуть тільки в процесі творчої діяльності, де й будуть успішно враховуватись, вирішуватись і долатись.

Проблема лише в тому, а чи залишились у нашій громаді чесні, амбітні, патріотично налаштовані та морально підготовлені Люди, які візьмуть на себе тягар вибору та виборів і висунуть з поміж себе шуканого Лідера Нації. А заразом побачимо, як проявить себе Боже Провидіння.

Влад Горний, «мавр», який зробив все, що міг.

17.10.2009 р.

Пн, 2009/10/19 - 20:23 — Влад Горный

Чи спасуть нас чужинські традиції?!

Можливо, я так і не написав би цих рядків, але інформація про робочий та приватний візити очільника КабМіну України по так званим «святим» місцям переповнила чашу здорового глузду. Мало того, що цей вояж аж ніяк не можна видати за приватний, бо мова йшла саме про посадову особу, її нагородження святогробським орденом, отримання нею благословення і таке інше, так ще й виникає логічне запитання: «А що може шукати наш Прем’єр в осередках чужинських традицій, які-такі корисні для держави справи там можуть вирішуватись?». Дещо раніше, ще один наш «великий» політик тримався тіні заїжджого керівника закордонного центру впливу, з дещо іншими традиціями. А про наш політичний «бомонд» я вже й не говорю: яких тільки свічок і кому не ставили ті, хто, навіть, не в курсі, що ж має бути святим для Homo, якщо він (вона) вже Sapiens.
На деяких календарях вже майже десяток років відлічується початок третього тисячоліття так званої «нашої»? ери, а наш розум так і залишається в міцному полоні чужих нам по духу і менталітету догм і традицій. Сьогодні, мабуть, кожний знає, що «релігія» - це «зворотний зв’язок», зв’язок з Богом, як Творцем Людини, в тому числі і Людини Розумної, а «традиції» (наприклад, в християнському богослов’ї) – це релігійні положення й настанови, начебто одержані від Бога, але не в письмовій формі (як «святе письмо» - Біблія), а усно. Іншими словами, «традиція» (передача) – форма передачі соціального досвіду з покоління в покоління. Саме народні традиції, традиції місцевої громади мали б бути самими важливими і корисними прийдешнім поколінням, але ж, - ні, нам подавай традиції країн древнього Сходу чи Середземномор’я тих же часів кількох тисячолітньої давності. Але ж, від кого вони йдуть, ким, коли і для чого (для кого) започатковані і так активно поширюються? Звісно, що не від самого Творця, бо вже кілька десятків тисячоліть ні на Землі, ні в межах Сонячної системи історично не зафіксовано проявів Його Сили чи Розуму, отже Він, таки, відбув до інших Світів, виконавши Свою Місію в околицях нашого Сонця. Ті Розумні Істоти, котрих Вищий Розум залишив на Землі вирощувати й розвивати спільноту Homo Sapiens та управляти її цивілізованим буттям, спочатку слухняно застосовували залишені їм методики та інструкції, а потім (в силу вже власних традицій) почали практикувати власні «напрацювання», що не завжди йшло на користь «вихованцям», тобто Людям, котрі мали стати Розумними. Не в інтересах Людства формувались і Фундаментальні Знання про його справжню Історію та Призначення, щоб не втратити можливості безпосередньо спрямовувати цивілізовану спільноту до погибелі. В тому, що нинішня Цивілізація вже досягла критичних параметрів, немає сумніву. Але ж, ніхто не збирається об’єднувати світову спільноту на базі реальної світоглядної інформації для її спасіння, проте, аж занадто багато активізовано факторів для роз’єднання, неприйняття, агресії та самознищення. При цьому, пересічним людям пропонується, навіть рекомендується, ВІРИТИ!?
Вірити в що? Вірити в кого? Вірити кому?
Вірити в Творця, який спроектував і створив такий досконалий «витвір», як Людина – Розумну і Мислячу Істоту?! Тут питань немає, бо альтернатива Творенню – це випадковість природних процесів та, в найближчих «предках», мавпи чи ведмеді…
Вірити в те, що Творець мав на нас певні «види», а тому залишив нашим «пастирям» відповідні Інструкції (мізерна і досить спотворена частина яких дійшла таки до нашого часу в міфах, релігійних догматах, астрологічних і нумерологічних, тобто езотеричних, джерелах, тощо)?! Так! Бо альтернативи тут немає зовсім, як немає в околицях Сонячної системи і Самого Творця. Як я вже писав вище, мало ймовірно, щоб така Творча Сила могла не проявляти себе тисячоліттями, або «забавлялась дитячими іграми» з окремими екземплярами (результатами) своїх Трудів. Але ж, не проявляла і не забавляється!!!
Отже, вся людська логіка, чималий життєвий досвід і допитливий розум щодня свідчать нам, що спрямовують розвиток Людства, і не кращим чином, далекі нащадки тих, кому це було доручено в епоху зародження першої цивілізованої спільноти, але керують вони вже без всяких Божих Настанов і Приписів, які, з часом, або були спотворені, або втратили актуальність, а нових Інструкцій від Творця не надходило. Саме тому, можна зробити доленосний висновок: Людство має жити власним Розумом!
Чому б не взяти це гасло на озброєння (краще, до виконання) в такій невеликій країні, як НАША, щоб облаштувати її по людяному і для людей, піклуючись про суспільний лад, стабільний розвиток і перспективи існування.
І останнє, риторичне запитання. Хто ж має стати Лідером у виконанні цієї Місії?!
Навряд чи той, хто бездумно і безвідповідально керується чужими традиціями!
Влад Горний, автор книги «Новітній Заповіт чи Демони Кашпіровського» (див. на сайті Arbuzinka.at.ua).
18-19 жовтня 2009 р.

Сб, 2009/10/17 - 18:43 — Влад Горный

Хто такий Влад Горний?! (самореклама)

Цей коментар має лише одну мету - звернути увагу на саме повідомлення, яке, в свою чергу, створене не задля якогось там, та ще й віртуального, Влада Горного, а заради тих пропозицій, на які ніхто не реагує: ні друзі, ні вороги, ні фронти, ні тили, а країне йде до загибелі в самому розквіті своїх 18 літ.
Після виборів не буде на кого кивати, бо ВСІ будуть винуваті!
Люди, ворушіться, бо "замерзнете"!
Влад Горний та його реальний прототип.
17.10.2009 р.

Влад Горний, українець.

 

Пт, 2015/07/31 - 08:09 - Влад Горный

Ну що тут скажеш, що додаси...

Ще не вмерла Україна, але вже давно і міцно "на вірному шляху" до погибелі.

Ведуть її туди впевнено, цинічно і нахабно.

Як кажуть: "Всі ми там будемо, але бідніші - раніше".

А про те, щоб бідніших було якнайбільше, є кому потурбуватись...

Отже, на всіх мовах всіх народів: амінь, "абзац", "трындец"!!!

Влад Горний, просто H.S.

31.07.2015 р.