Шановні друзі!

30 травня цього року виповнилось 50 років, як ми з дружиною вперше пізнали щастя БАТЬКІВСТВА. Зазвичай, своїх рідних я намагаюсь поздоровити "саморобними" поетичними опусами. Ось один з них...

Нашому першому батьківству - 50!

Півсотні літ – все так далеко,

Але ще в пам’яті зорить:

Крим, спека, форма і лелека,

Який із Наткою летить…

Яке це щастя – все співпало:

І стать, і ім’ячко малій…

Ми, навіть, інше й не шукали,

Такий вже був у нас настрій.

Як рвалось серце, руки й ноги,

І хитро зріла голова,

Щоб обійти всі застороги,

Й побачить ті малі дива:

Маленьку ніжку, ручку, щічку,

Агу-агу і чмок-чмок-чмок…

Рвонув з казарми, в темну нічку,…

Назад не встиг, не вклався в строк…

Багато було різних кроків,

І перших з них, і не туди…

Та скільки вже майнуло років,

І стільки сплинуло води,

Що пам’ятаєш тільки диво -

Батьківське щастя від дітей,

Все так яскраво й дуже живо,

У День народження оцей…

Всі молоді і всі здорові,

Сім’я чимала, дітки в ній -

Такі розумні і чудові,

А в домі мир і світ надій..

То ж, на вершині добрих згадок,

Бажання наше надпросте -

Нехай залишене у спадок,

Лиш прибуває і росте,

Здоров’ям повняться родини,

Емоцій добрих – через край,

Дитячі в пам’яті картини, -

Коли у травні – «Мир, Труд, Май!».

Здоров’я, щастя і удачі,

Міцної пам’яті про нас,

Грошей доволі, на додачу,

Адже ми вірно любим Вас!

З повагою і найщирішими побажаннями, Твої батьки і старійшини нашого роду.

с. Агрономія, Україна.

30.05.2021 р.